Простатит – запалення передміхурової залози. На жаль, багатьом представникам сильної половини людства цей діагноз добре знайомий. За різними даними, на ці захворювання страждає не менше 35 відсотків дорослих чоловіків. Простатит – це не тільки дискомфорт і болючі відчуття, це й безпліддя, зниження лібідо, імпотенція, а також ризик злоякісного перетворення.
Причин простатиту багато:
переохолодження;
сидячий спосіб життя;
закрепи;
хронічні захворювання, такі як цукровий діабет та артеріальна гіпертензія;
вогнища інфекції в організмі: риніт, фронтит, гайморит, карієс, тонзиліт, гастрит;
інфекції, що передаються статевим шляхом, не тільки гострі та маніфестуючі, але й безсимптомні;
стрес, безсоння;
шкідливі звички: паління, алкоголь;
стримування еякуляції під час статевого акту;
недотримання інтимної гігієни;
зниження імунітету;
великі, травмуючі операції;
травми промежини;
незадоволення статевої потреби за наявності бажання;
практика перерваного статевого акту.
Простатит буває гострим і хронічним. Диференціюють хворобу також і а причиною запалення (бактеріальний, вірусний та інші), а також за характером змін у залозі (фіброзний, калькульозний, застійний).
Симптоми простатиту
Симптоми захворювання в гострій і хронічній стадії можуть бути схожими, різняться вони за тривалістю:
біль у промежині, яка може іррадіювати в поперек, ділянку прямої кишки, мошонки;
розлад сечовипускання: струмінь сечі стає переривчастим, акт потребує зусилля та довгого часу, знижується напір;
порушення статевої функції;
зміни складу та якості сперми: жовтий колір, домішки, наявність неприємного заходу;
слизисті та слизисто-гнійні виділення із сечівника, прямої кишки;
підвищення температури.
Неліковане захворювання призводить до ускладнень:
безпліддя;
імпотенції;
хронічного болючого синдрому;
злоякісного переродження;
циститу, пієлонефриту;
сепсису.
Діагностика простатиту:
ректальне дослідження;
узяття соку простати на бактеріологічне дослідження та посів;
загальний аналіз крові та сечі;
визначення значення PSA – маркер онкологічного переродження;
УЗД або ТРУЗД;
біохімічний аналіз крові;
біопсія передміхурової залози, КТ, МРТ – за показаннями в разі підозри на злоякісне новоутворення.
Лікування простатиту:
Найбільш ефективно – усунути причину захворювання. Якщо запалення спричинене інфекцією, призначаються антибактеріальні, противірусні, протимікробні препарати відповідно до збудника.
Корекція способу життя – корекція харчування (для профілактики закрепів і тривалого знаходження в туалеті), фізичні вправи, відмова від шкідливих звичок, гігієна статевого життя: використання презервативів, відмова від стримування еякуляції.
Знеболювання.
Масаж простати, фізіотерапевтичне лікування.
Оперативне втручання у важких випадках – для видалення гною, повернення нормальної прохідності сечовивідних шляхів. Операції роблять у виняткових випадках.
Профілактика простатиту:
регулярна фізична активність;
відмова від шкідливих звичок;
збалансоване харчування з достатньою кількістю клітковини;
питний режим;
відмова від ризикованої сексуальної поведінки, використання